Випуск №33

Одним із найважливіших приладів на судні є приймач глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS), який призначений для визначення положення судна. Але ці приймачі, працюючи з відкритим джерелом, визначають місцезнаходження судна з точністю (10 … 15) м. У деяких ситуаціях потрібна набагато більша точність. Для цього були створені станції, які працюють в диференційованому режимі, з їх допомогою можна визначити місцезнаходження судна з точністю до 2 – 4 метрів.
Передача диференціальних поправок від базової станції до споживача може здійснюватися за допомогою радіозв’язку, систем супутникового зв’язку (наприклад, INMARSAT), а також за допомогою цифрової технології передачі даних RDS (Radio Data System) на частотах FM радіостанцій. . В даний час багато країн вже мають розвинену мережу базових (диференціальних) станцій, постійно транслюють поправки на певну територію. Наприклад, у США диференціальні поправки передаються береговою охороною через морські радіобуї, що працюють на частотах (283,5…325,0) кГц.
У цій дослідницькій статті аналізується вплив опорних станцій на точність визначення місцезнаходження під час навігації. Порівнюючи відомі координати (отримані в результаті прецизійної геодезичної зйомки) з координатами, виміряними приймачем, і розрахованими дальностями, базовий навігаційний приймач формує поправки, які передаються споживачам по каналах зв’язку. Об’єднання декількох диференційованих станцій в єдину комп’ютерну систему дозволяє виконувати операції з перевезення негабаритних вантажів в обмежених умовах (річки, канали, порти і т.д.), проводити гідрографічні роботи з високою точністю. Для водного транспорту система точного позиціонування має багато застосувань: днопоглиблення, запобігання та аналіз аварій під час навігації в заборонених зонах, контроль швартування суден. Точні навігаційні системи – це технології майбутнього. Їх застосування є одним із головних напрямів розвитку сучасної науки і промисловості.
Ключові слова: глобальна навігаційна супутникова система, опорні станції, диференціальний режим, GNSS приймач, точність.

1. Стандарт RTCM 10402.3 версия 2.3, разработанная специальным комитетом Радио Технической Комиссии Морских Сервисов (RTCM104) 20.08.2011 г.
2. Нырков А. П. Безопасность информационных потоков в АСУДС /Нырков А. П., Викулин П. В. // Проблемы информационной безопасности. Компьютерные системы, 2010.- № 4, c.78-82.
3. ДемиденкоП.П. Судовые радиолокационные и радионавигационные системы: Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. – О. Феникс, 2016. – 368 с.
4. Каретников В. В., Сикарев А. А. Топология дифференциальных полей и дальность действия контрольно-корректирующих станций высокоточного местоопределения на внутренних водных путях, – СПб.: СПГУВК, 2008. – 353 с.
5. Вагущенко Л.Л. Інтегровані системи ходового містка: Нав.посіб./ОНМА. Латстар,2003.-170с.
6. Бойков В. В. Техническая реализация спутниковых систем межевания земель./ Бойков В. В., Пересадько Е. С., Мельников А. В. // ГЕОПРОФИ № 1, 2004.
7. Нырков А. Оценка погрешности коррелированных навигационных измерений / Нырков А., Черненко А. // Речной транспорт (XXI век).— 2009.— Т. 1,— № 5 (41).— с. 71-75.
8. Нырков А. П. Методика проектирования безопасных информационных систем на транспорте / Нырков А. П., Башмаков А. В., Соколов С. С. // Проблемы информационной безопасности. Компьютерные системы.— 2010.- №3,-с. 58-61.
9. COMMITTEE NO. 104. JANUARY 15, 1998. Radio Technical commission For Marine Services. 1800 Diagonal Road. Suite 600. Alexandria. Virginia 22314-2840 U.S.A.
10. Whitehead M.L., Penno G., Feller W.J., Messinger I., Bertiger W.I., Muellerschoen RTCM PAPER 11-98/SC104-STD. RTCM recommended standarts for differential GNSS (Global Navigation Satellite Systems) servise. version 2.2. DEVELOPED BY RTCM SPESIAL R.J., Ijima B.A., Piesinger G. A Close Look at Satloc’s Real-Time WADGPS System. GPS Solutions. 1998. Vol. 2. – 2. P. 46-63.
11. Muellerschoen R.J., Bertiger W.I., Whitehead M.L. Flight Tests Demonstrate Sub 50 cms RMS Vertical WADGPS Positioning. Proceedings of ION GPS-99. Nashville. Tenn. September 1999. P. 199-210.
12. Ceva J., Parkinson B., Bertiger W., Muellerschoen R., Yunck T. Incorporation of Orbital Dynamics to Improve Wide-Area Differential GPS. Proceedings of ION GPS-95. P. 647-659. The 8thInternational Technical Meeting of The Satellite Division of The Institute of Navigation.

У статті йдеться про морське та річкове промислове рибальство. Описується можливий спосіб підвищення ефективності руху рибальських суден під час пошуку скупчень (зграї) риби. Удосконалення пошукових рухів суден базується на використанні засобів і методів кінематичного проектування, що входить до складу сучасної нарисної геометрії. У кінематичному проектуванні всі компоненти конструкції знаходяться в незалежних просторових переміщеннях з різними швидкостями. При цьому створені математичні залежності дають змогу визначити координати просторових переміщень об’єкта проектування, яким тут є шукане скупчення (зграя) риби.
В основі запропонованого способу пошуку скупчень риби лежить використання додаткового пошукового плавучого засобу, такого як катер або моторний човен. Рибальське судно та допоміжний катер оснащені пошуковою гідроакустичною апаратурою. Рибальське судно в акваторії району пошуку може дрейфувати або рухатися з повільною швидкістю по заданій траєкторії, а пошуковий катер може супроводжувати його і рухатися по колу певного радіусу, завдяки дальності пошуку. обладнання.
Метою дослідження було створення методики підвищення ефективності руху рибопромислових суден у пошуках скупчень риби. Серед основних завдань дослідження була розробка математичних залежностей для визначення координат ідентифікованих скупчень риб та створення методики орієнтовної оцінки об’єму риби в її ідентифікованому скупченні.
Перевагами запропонованої методики вдосконалення пошукових рухів риболовних суден є:
– зменшення витрат палива на рух судна в акваторії досліджуваного рибопошукового району;
– нівелювання кінематичним проектом негативного впливу помилкових гідроакустичних сигналів, відбитих від дна водойми.
Ключові слова: морський промисел, пошук риби, ехолот, ескізна геометрія, кінематичний проект, траєкторія пошуку, математична залежність.

1. Юдович Ю.Б. Промысловая разведка рыбы. М.: Пищевая промышленность. 1974 – с. 238.
2. Тикунов А.И. Рыбопоисковые приборы и комплексы: Учебник. – Л.: Судостроение, 1989. 288 с: ил.
3. Кудрявцев В. И. Развитие средств гидроакустической телеметрии и телеуправления в рыбохозяйственной отрасли. Всероссийский научно-исследовательский институт рыбного хозяйства и океанографии (ФГБНУ) 154 Труды ВНИРО.2018. Т. 170. С. 153–183.
4. Кудрявцев В.И. Гидроакустика рыбохозяйственная. Учебное пособие. М.: Изд-во ВНИРО, 2018. С.460.
5. Павлов Г.И. Промысловые гидроакустические приборы /Г.И. Павлов. М.: – Агропромиздат, 2017. – С. 286.
6. Давыдов B.C. Методы повышения дальности распознавания рыбных скоплений на фоне донных отражений / B.C. Давыдов, Т.Т. Нгуен, М.Ю. Хренов // «Радиоэлектроника известия высших учебных заведений России» Выпуск 1 – 2004, С.17-26.
7. Букатый В.М. Поиск объектов промысла. – Калининград, 2000. С. 208.
8. Пулькевич І.Г. Лінійні оператори кінематичних проекційних відображень // Пр. Львів. Між нар. наук- метод. конф. з геометричного моделювання, інж. та комп. граф. – Л., 1994, С.35.
9. Калиновська О.П. Локаційні задачі кінематичних проекційних відображень / О.П. Калиновська, В.В. Глоговський, І.Г. Пулькевич. // Пр. Льв. Міжнар. наук. – метод. конф. з геометричного моделювання, інж. та комп. граф. –Л., 1994. С. 37.
10. Калиновская О.П. К проблеме единой теории проекционных отображений / О.П. Калиновская, В.В. Глоговский, И.Г. Пулькевич // Прикл. геом. и инж. граф. – Вып. 57 – 1994, С. 45-50.
11. Свідрак І.Г. Кінематичне проеціювання як засіб управління технікою в автоматизованих землеробних комплексах / Свідрак І. Г., Шевчук Л. І., Строган О. І., Струтинська Л. Р., Строган І. В. // Науковий вісник НЛТУ України : збірник науково-технічних праць. – 2021. – Т. 31, № 5. – С. 102–107.
12. Свідрак І.Г. Кінематичне проеціювання в сучасних технологіях / Свідрак І. Г., Афтаназів І. С., Строган О.І., Шевчук А.О.// Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія “Харчові технології”. – 2021. – Т. 23, № 96. – С. 67–75.

Систематизовано механізми координації анти-колізійних заходів суден та дано їх аналіз. Основним із цих механізмів є МПЗЗС-72, які регламентують дії двох суден. Показано, що нерегламентована координація, що використовується на додаток до МПЗЗС-72, заснована на стандартизованій кваліфікації судноводіїв і включає знання рекомендацій хорошої морської практики. При аналізі механізмів парної координації уточнено класифікацію ситуацій зближення суден та виділено загальні для суден одного та різних статусів принципи вибору дій у вільних та обмежених водах за нормальної видимості. Запропоновано шляхи отримання чисельних значень обмежень на параметри розходження щодо різних умов плавання. Відзначено, що для вирішення проблеми автоматизації процесів попередження зіткнень, РЛС-АІС технології мають бути доповнені технологіями відеокамери у видимому та інфрачервоному діапазоні у поєднанні з комп’ютерним зором. Проаналізовано роль комунікації при координації дій суден. Вироблено пропозиції щодо її вдосконалення з урахуванням досягнень у галузі науково-технічного прогресу. Рекомендується для зниження невизначеності при попередженнях зіткнень використовувати AIS-повідомлення про заплановану траєкторію розходження. Для зменшення обсягу цих оповіщень запропоновано ділянки зміни параметрів руху замінювати еквівалентними за часом відрізками рівномірного прямолінійного руху. Це позбавляє від передачі даних, що характеризують маневреність судна і плановані режими зміни курсу або/і швидкості, і практично не погіршує оцінку безпеки вибраних для розходження заходів. Прийнята інформація дозволяє судну уявити на екрані траєкторію руху судна, що уступає шлях, в графічному виді, як в істинному, так і у відносному русі. Використання такої можливості дозволяє першому судну швидко оцінити безпеку для нього планованих другим судном операцій.
Ключові слова: уникнення зіткнень, механізми координації, анти-колізійні плани, відображення траєкторій розходження.

1. Бужбецкий Р.Ю. Типы Взаимодействия Судов При Опасном Сближении/ Р.Ю. Бужбецкий // Вестник ГМУ Им. Адм. Ушакова. – Вып. 1(6). – 2014. – С. 16-19.
2. Цымбал Н.Н. Формализация Мппсс-72 В Части Координации Взаимодействия Судов При Расхождении / Н.Н. Цымбал, Р.Ю. Бужбецкий. //Судовождение. – 2006. – № 12. – С. 124 – 129.
3. Климов Е. МППСС-72 – Пришло Время Перемен? /Е. Климов //Морские Вести России. – №3. – 2021.
4. Найденов Е. Тупиковая Проблема Автоматизации Расхождения Судов. / Е. Найденов //Морские Вести России. – №10, – 2020.
5. Мальцев А.С. Маневрирование Судов При Расхождении /А.С. Мальцев, Е.Е. Тюпиков, И.И. Ворохобин. – 3-Е Изд., Перераб. И Доп., Одесса: Морской Тренажерный Центр, 2013. 304 С.
6. Астерин В. В. Принципы Координации Подсистем Судна Для Предупреждения Столкновений / В. В.Астерин, Е. В. Хекерт // Вестник Государственного Университета Морского И Речного Флота Имени Адмирала С. О. Макарова. – №2. – 2013. – С. 13 – 22
7. Zaccone R. МППСС-72-Compliant Optimal Path Planning For Real-Time Guidance And Control Of Autonomous Ships / R. Zaccone // Journal Of Marine Science And Engineering; Basel. – Vol 9, Ed. 4. – 2021. – 405.
8. Salous M. Colregs-Coverage In Collision Avoidance Approaches: Review And Identification Of Solutions / M. Salous, A. Hahn, C. Denker // 12th International Symposium On Integrated Ship’s Information Systems & Marine Traffic Engineering Conference. Hamburg. – 2016. – Pp. 1-10.
9. Naeem W. A Reactive Colregs-Compliant Navigation Strategy For Autonomous Maritime Navigation / W. Naeem, S.C. Henrique, L. Hu //10th IFAC Conference On Control Applications In Marine Systems: Trondheim, Norway. – 2016. – pp. 207-213.
10. Смоленцев С. В. Кооперативное Маневрирование Безэкипажных Судов Для Безопасного Расхожде¬ния В Море / С. В. Смоленцев, А. Е. Сазонов Ю. М. Искандеров // Вестник Государственного Уни¬верситета Морского И Речного Флота Имени Адмирала С. О. Макарова. — 2018. — Т. 10. — № 4. — С. 687–695.
11. Varas J. M. MAXCMAS Project – Autonomous Colregs Compliant Ship Navigation / J. M.Varas, S. Hirdaris, R. Smith, P. Scialla, W. Caharija, Z. Bhuiyan, T. Mills, W. Naeem, L. Hu, I. Renton, D. Motson, E. Rajabally //16th International Conference On Computer And IT Applications In The Maritime Industries. – Cardiff, Hamburg, Technische Universität Hamburg-Harburg, – 2017. – Pp. 454-465.
12. Baldauf M. Potentials Of E-Navigation – Enhanced Support For Collision Avoidance // M.Baldauf, K.Benedict, C.Krüger /Transnav, The International Journal On Marine Navigation And Safety Of Sea Transportation. – Vol. 8, No. 4. – 2014. – Pp. 613-617.
13. Huang Y. Ship Collision Avoidance Methods: State-Of-The-Art / Y. Huang, L. Chen, P. Chen, R.R. Negenborn, P.H.A.J.M. Van Gelder // Safety Science. -121. – 2020. – Pp. 451–473.
14. Tam, C. Review Of Collision Avoidance And Path Planning Methods For Ships In Close Range Encounters /C. Tam, R. Bucknall, A. Greig // The Journal Of Navigation. – 62 (3), – 2009. – Pp. 455-476.

Поточні дослідження зосереджені на проблемі морських систем протипожежної безпеки, а також їх удосконалення на контейнеровозах. Сучасні технології та свіжий погляд на поставлену проблему, можуть дати суттєве вдосконалення методів та обладнання для ефективного та раннього реагування на розвиток небезпечних ситуацій та/або повного їх запобігання. У зв’язку зі збільшенням вантажопідйомності контейнеровозів все більшої актуальності набуває проблема безпечного перевезення контейнерів, зокрема перевезення небезпечних вантажів. Таким чином, було запропоновано використовувати термографічні інструменти, особливо для вантажів, що перевозяться під палубою, щоб поєднати переваги існуючих систем протипожежного захисту з новими пропозиціями в цьому відношенні. В ході роботи було продемонстровано спостереження за станом вантажу за допомогою тепловізора, оцінено його ефективність і зроблено висновки щодо важливості правильного калібрування обладнання для отримання коректних результатів. Для проведення експерименту в рамках завдання було вирішено використати методологію імітаційного моделювання з використанням інтегрованого середовища розробки та можливостей мови програмування C#. Розроблена модель дає можливість для подальших досліджень у цій галузі: описання алгоритму обробки отриманих даних з відповідністю до мети основного завдання. В якості такого алгоритму пропонується використовувати багатошаровий персептрон.
Ключові слова: тепловізор, інфрачервона термографія, пожежна безпека, контейнерні перевезення, нейронні мережі, імітаційне моделювання.

1. European Maritime Safety Agency (EMSA): Annual overview of marine casualties and incidents 2020, Lisbon, 2020.
2. F. G. Callesen, M. Blinkenberg-Thrane, J. R. Taylor, and I. Kozine, “Container ships: fire-related risks,” Journal of Marine Engineering & Technology, vol. 20, no. 4, pp. 262–277, Jan. 2019, doi: 10.1080/20464177.2019.1571672.
3. D. Mu, S. Wu, F. Zeng, F. Wang, and X. Huang, “Experimental research in the fire resistance of the double-frame container,” Journal of Loss Prevention in the Process Industries, vol. 66, p. 104202, Jul. 2020, doi: 10.1016/j.jlp.2020.104202.
4. N. Konon and O. Pipchenko, “Analysis of marine accidents involving container ships,” Shipping & Navigation, vol. 32, no. 2, pp. 46–55, Dec. 2021, doi: 10.31653/2306-5761.32.2021.46-55.
5. A. Nazir, H. Mosleh, M. Takruri, A.-H. Jallad, and H. Alhebsi, “Early Fire Detection: A New Indoor Laboratory Dataset and Data Distribution Analysis,” Fire, vol. 5, no. 1, p. 11, Jan. 2022, doi: 10.3390/fire5010011.
6. K. L. B. L. Xavier and V. K. Nanayakkara, “Development of an Early Fire Detection Technique Using a Passive Infrared Sensor and Deep Neural Networks,” Fire Technology, Oct. 2022, doi: 10.1007/s10694-022-01319-x.
7. H. Wang, Y. Zhang, and X. Fan, “Rapid Early Fire Smoke Detection System Using Slope Fitting in Video Image Histogram,” Fire Technology, vol. 56, no. 2, pp. 695–714, Aug. 2019, doi: 10.1007/s10694-019-00899-5.
8. W. S. McCulloch and W. Pitts, “A logical calculus of the ideas immanent in nervous activity,” The Bulletin of Mathematical Biophysics, vol. 5, no. 4, pp. 115–133, Dec. 1943, doi: 10.1007/bf02478259.
9. Simon Haykin, “Neural networks and learning machines,” —3rd ed, Rev. ed of: Neural networks. 2nd ed., 1999. Includes bibliographical references and index. ISBN-13: 978-0-13-147139-9 ISBN-10: 0-13-147139-2
10. X. Cheng, J. Wu, X. Yuan, and H. Zhou, “Principles for a video fire detection system,” Fire Safety Journal, vol. 33, no. 1, pp. 57–69, Jul. 1999, doi: 10.1016/s0379-7112(98)00047-2.
11. T. X. Tung and J.-M. Kim, “An effective four-stage smoke-detection algorithm using video images for early fire-alarm systems,” Fire Safety Journal, vol. 46, no. 5, pp. 276–282, Jul. 2011, doi: 10.1016/j.firesaf.2011.03.003.
12. H. C. Kuo and H. K. Chang, “A real-time shipboard fire-detection system based on grey-fuzzy algorithms,” Fire Safety Journal, vol. 38, no. 4, pp. 341–363, Jun. 2003, doi: 10.1016/s0379-7112(02)00088-7.
13. A. Berg, “Detection and Tracking in Thermal Infrared Imagery,” Apr. 2016, doi: 10.3384/lic.diva-126955.
14. Mathworks. [Online], Available: https://www.mathworks.com/products/image-acquisition.html
15. Jack Philip Holman, “Heat transfer,”—10th ed. p. cm.—(Mcgraw-Hill series in mechanical engineering), 2010. ISBN 978–0–07–352936–3—ISBN 0–07–352936–2.
16. Michael Vollmer, Klaus-Peter Möllmann, “Infrared Thermal Imaging: Fundamentals, Research and Applications,” 2nd Edition, 2017. ISBN: 978-3-527-69329-0
17. Thermography Pocket Guide: Theory – Practice – Tips & Tricks. [Online], Available: https://static-int.testo.com/media/1d/b7/21fc65abbea1/Pocket-Guide-Thermography-EN.pdf
18. Simon Haykin, “Neural Networks and Learning Machines,” Pearson, 3rd edition, 2008. ISBN-10: ‎0131471392. ISBN-13:978-0131471399

У роботі розглядається проблема морської освіти та підготовки судноводіїв у контексті сучасних умов дистанційного навчання. Постійне розширення світового флоту з метою підтримки високого рівня продуктивності тягне за собою підвищення вимог до кваліфікації та підготовки моряків. Зокрема, для правильної оцінки ситуації необхідною умовою є поєднання глибоких знань роботи обладнання та його практичної значущості з правильним керуванням командою містка. За статистикою з відкритих джерел, основною причиною аварій є дії чи рішення операторів. Таким чином, технічні навички та поведінкові аспекти навігаційної команди мають бути переглянуті з точки зору освіти. Водночас ефективність навчання можливо підвищити, враховуючи лімітуючи фактори сучасності, які знижують ефективність класичних методів освіти. Пріоритети навчальної програми повинні базуватися на реальних даних морських аварій, а методи навчання повинні використовувати сучасні технічні засоби, розширюючи межі існуючої практики. З іншого боку, для забезпечення комплексної підготовки до навігаційних операцій корисно проводити тренування з усіма залученими сторонами. Слід звертати увагу не тільки на кваліфікацію екіпажів торгових суден, а й на відповідну підготовку лоцманів і капітанів буксирів, оскільки незнання будь-якою стороною причин втрати керованості та остійності буксира може призвести до аварії. Було проаналізовано існуючі документи про класичні та інноваційні інструменти та обладнання, що використовуються в MET (Maritime Education and Training), з оглядом на використання VR у секторі морської освіти. Комплексне дослідження проблеми включає попередній аналіз аварій, огляд сучасних методів, що використовуються в МЕТ, їх обмежень, спостереження за навчальною практикою у Національному Університеті «Одеська Морська Академія» та проведення опитування поміж курсантів. У роботі запропоновано можливі перспективи розвитку та підвищення якості морської освіти для судноводіїв в сучасних умовах.
Ключові слова: морська освіта та підготовка, управління морськими ресурсами, віртуальна реальність, симулятори, взаємодія суден, дистанційне навчання, автономні судна, людський фактор.

1. N. Konon, O. Pipchenko Analysis of marine accidents involving container ships. Shipping & Navigation (ISSN 2306-5761 | 2618-0073) 2021, 32, pp. 46-55. DOI: 10.31653/2306-5761.32.2021.46-55
2. UNCTAD (2021). Review of Maritime Transport 2021 (United Nations publication. Sales No. E.21.II.D.21. New York and Geneva.
3. EMSA, Annual overview of marine casualties and incidents, 2021.
4. International convention on standards of training, certification and watchkeeping for seafarers (STCW), 2016.
5. Alop, A. (2021). Smart Shipping Needs Smart Maritime Education and Training. In: Bauk, S., Ilčev, S.D. (eds) The 1st International Conference on Maritime Education and Development. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-64088-0_12
6. Abercrombie, J. (2021). Seafarer Training in the Age of Autonomy. In: Bauk, S., Ilčev, S.D. (eds) The 1st International Conference on Maritime Education and Development. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-64088-0_14
7. Phewa, N.C. (2021). Maritime Education and Training (MET) Curriculum Challenges in the Twenty-First Century. In: Bauk, S., Ilčev, S.D. (eds) The 1st International Conference on Maritime Education and Development. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-64088-0_15
8. Vasiljević, D., Vasiljević, J., Ribarić, B. (2021). Artificial Neural Networks in Creating Intelligent Distance Learning Systems. In: Bauk, S., Ilčev, S.D. (eds) The 1st International Conference on Maritime Education and Development. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-64088-0_18
9. Vasiljević, J., Vasiljević, D., Ribarić, B. (2021). Ambient Intelligence in the Function of E-Learning Improvement. In: Bauk, S., Ilčev, S.D. (eds) The 1st International Conference on Maritime Education and Development. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-64088-0_19
10. Russell, Paul. (2017). Maritime Education and Training (MET). Encyclopedia of Maritime and Offshore Engineering. DOI:10.1002/9781118476406.emoe048.
11. Boonadir, N. , Ishak, R. , Yusof, H. and Lamakasauk, A. (2020) Theories of Maritime Education and Training (MET) in Improving Maritime Sector in Malaysia. Open Journal of Business and Management, 8, 1193-1200. DOI: 10.4236/ojbm.2020.83076.
12. Thanopoulou, H. A., Tsioumas, V., Schinas, O., & Papachristos, D. (2022). Sustainability and strategic directions in maritime education and training provision: An exploration of employers’ perceptions. Maritime Transport Conference. https://doi.org/10.5821/mt.11001
13. Bogusławski, K., Gil, M., Nasur, J. et al. Implications of autonomous shipping for maritime education and training: the cadet’s perspective. Marit Econ Logist 24, 327–343 (2022). https://doi.org/10.1057/s41278-022-00217-x
14. Campos, C., Castells-Sanabra, M., Mujal-Colilles, A. (2022). The next step on the maritime education and training in the era of autonomous shipping: a literature review. 9th International Conference on Maritime Transport. DOI: https://doi.org/10.5821/mt.11004
15. Ergun Demirel (2020). Maritime Education and Training in the Digital Era. Universal Journal of Educational Research, 8(9), 4129 – 4142. DOI: 10.13189/ujer.2020.080939.
16. Chang-Hee Lee, Gwi-ho Yun, Jung-Hyeok Hong (2019). A Study on the New Education and Training Scheme for Developing Seafarers in Seafarer 4.0. Journal of the Korean Society of Marine Environment and Safety Vol.25 No.6 pp.726-734. DOI: https://doi.org/10.7837/kosomes.2019.25.6.726
17. Ernstsen, J., & Nazir, S. (2020). Performance assessment in full-scale simulators – A case of maritime pilotage operations. Safety Science, 129, 104775. https://doi.org/10.1016/j.ssci.2020.104775
18. Hjelmervik, K., Nazir, S. & Myhrvold, A. Simulator training for maritime complex tasks: an experimental study. WMU J Marit Affairs 17, 17–30 (2018). https://doi.org/10.1007/s13437-017-0133-0
19. Nazir, S., Jungefeldt, S. & Sharma, A. Maritime simulator training across Europe: a comparative study. WMU J Marit Affairs 18, 197–224 (2019). https://doi.org/10.1007/s13437-018-0157-0
20. Barić M., Čulin J., Bielić T.: Problems that Occur in a Team: Learning From Maritime Accidents via Simulation Training. TransNav, the International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation, Vol. 12, No. 4, doi:10.12716/1001.12.04.09, pp. 709-713, 2018
21. Benedict, K., Schaub, M., Baldauf, M., Gluch, M., Kirchhoff, M., & Krueger, C. (2022). Discussion of stern-first-method in ship handling for ship operation, education & training using fast time simulation. Maritime Transport Conference. https://doi.org/10.5821/mt.11394
22. Rogin, J. (2020). How Maritime Education and Training (MET) Instructors Address Assessment Protocol. Global Oceans 2020: Singapore – U.S. Gulf Coast. https://doi.org/10.1109/ieeeconf38699.2020.9389301
23. Negrón, A. P. P., López, G. L., & Guzman, E. E. (2020). Navigation in Virtual Reality. Virtual Reality Designs, 10–26. https://doi.org/10.1201/9781003019589-2
24. Mallam SC, Nazir S, Renganayagalu SK. Rethinking Maritime Education, Training, and Operations in the Digital Era: Applications for Emerging Immersive Technologies. Journal of Marine Science and Engineering. 2019; 7(12):428. https://doi.org/10.3390/jmse7120428
25. Hjellvik, S. & Mallam, S. (2021). Adaptive training with cloud-based simulators in maritime education. In Pazaver, A., Manuel, M. E., Bolmsten, J., Kitada, M., Bartuseviciene, I. (Eds.), Proceedings of the International Maritime Lecturers’ Association. Seas of transition: setting a course for the future (pp. 179-190). World Maritime University. http://dx.doi.org/10.21677/imla2021.21
26. Renganayagalu, S.k., Mallam, S.C. & Nazir, S. Effectiveness of VR Head Mounted Displays in Professional Training: A Systematic Review. Tech Know Learn 26, 999–1041 (2021). https://doi.org/10.1007/s10758-020-09489-9
27. Renganayagalu, S. K., Mallam, S., Nazir, S., Ernstsen, J., & Haavardtun, P. (2019). Impact of Simulation Fidelity on Student Self-efficacy and Perceived Skill Development in Maritime Training. TransNav, the International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation, 13(3), 663–669. https://doi.org/10.12716/1001.13.03.25
28. Kim, Te., Sharma, A., Bustgaard, M. et al. The continuum of simulator-based maritime training and education. WMU J Marit Affairs 20, 135–150 (2021). https://doi.org/10.1007/s13437-021-00242-2
29. IMPA, Recommendations on Bridge Resource Management Courses for Maritime Pilots (BRM-P), 2021, pp. 5-6.
30. Chambers, T.P.; Main, R. The use of high-fidelity simulators for training maritime pilots. The Journal of Ocean Technology 2016, 11(1), pp. 117-131.
31. Dubrowski, A. Simulation as a suitable education approach for medical training in marine and off-shore industries: theoretical underpinnings. International Maritime Health, 2015, Volume 66, pp. 165-167.
32. Main, L.C.; Wolkow, A.P.; Chambers, T.P.. Quantifying the physiological stress response to simulated maritime pilotage tasks: the impact of experience. In Proceedings of 13th International Symposium of Maritime Health, Bergen, Norway, 2015.
33. Paulauskas, V.; Simutis, M.; Plaˇciene, B.; Barzdžiukas, R.; Jonkus, M.; Paulauskas, D. The Influence of Port Tugs on Improving the Navigational Safety of the Port. J. Mar. Sci. Eng. 2021, 9, 342. https://doi.org/10.3390/jmse9030342
34. Tseng, Wen-Jui; Ding, Ji-Feng; Liu, Chia-Ming; Li, Liou-Yuan. Risk Factors Influencing Harbor Tugboat Operations for Kaohsiung Port. Journal of Marine Science and Technology 2021, 29 (3), Article 10, pp. 354-364.DOI: 10.51400/2709-6998.1439
35. Jakobsen, B.K.; Miller, E.R., Wudler, J.H., Hensen, H. The simulation of tug operations in a multiple simulator environment. Proceedings of the international conference MARISM`96, Copengagen/Denmark/9-13 September, 1996. pp. 29-37.
36. Pipchenko, O.D.; Development of theory and practice for the risk management of complex navigational tasks. D.Sc. Thesis. Odessa, 2021, pp. 161-169. Available online: www.onma.edu.ua/wp-content/uploads/2016/09/Dyssertatsyya-Pypchenko-pechat.pdf.
37. Pipchenko, O.D.; Tsymbal, M.; Shevchenko, V. Features of an Ultra-Large Container Ship Mathematical Model Adjustment Based on the Results of Sea Trials. TransNav, the International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation 2020, 14(1), pp. 163-170. DOI:10.12716/1001.14.01.20
38. Pipchenko, O.D.; Tsymbal, M.; Shevchenko, V. Recommendations for Training of Crews Working on Diesel-Electric Vessels Equipped with Azimuth Thrusters. TransNav, the International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation 2018, 12(3), pp. 567-571. DOI: 10.12716/1001.12.03.17
39. Pipchenko, O. D.; Mathematical Modelling of Operation of The Tug Equipped With Azimuthal Thrusters. Shipbuilding 2017, 2, pp. 13-19. DOI 10.15589/jnn20170202
40. MAIB Accident report No 17/2008, September 2008. Report on the investigation of the loss of the tug Flying Phantom while towing Red Jasmine on the River Clyde. Transportation Safety Board of Canada, Mode Transportation Safety Investigation Report M09W0141, 2009
41. MAIB Accident report No 10/2016, May 2017. Girting and capsize of mooring launch Asterix.
42. MAIB Accident report No 16/2017, July 2017. Capsize of tug Domingue while assisting CMA CGM Simba resulting in two fatalities Tulear, Madagascar.
43. Transportation Safety Board of Canada, Mode Transportation Safety Investigation Report M18P0230, 2018.
44. Transportation Safety Board of Canada, Mode Transportation Safety Investigation Report M19P0246, 2020.
45. Saredakis, D.; Szpak, A.; Birckhead, B.; Keage, H.; Rizzo, A.; Loetscher, T. Factors Associated With Virtual Reality Sickness in Head-Mounted Displays: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front. Hum. Neurosci. 2020, 14:96. DOI: 10.3389/fnhum.2020.00096
46. Won, J.‐h.; Kim, Y.S. A Study on Visually Induced VR Reduction Method for Virtual Reality Sickness. Appl. Sci. 2021, 11, 6339. DOI: https://doi.org/10.3390/app11146339

Суднова радіолокаційна система, поряд із супутниковою навігаційною системою типу GPS або GLONАSS, є засобом забезпечення безпеки судноводіння, тому що отримана за її допомогою інформація про навігаційні обставини на шляху судна, повністю незалежна від зовнішнього, по відношенню до судна, обладнання. Однак під час отримання радіолокаційної інформації про навігаційний об’єкт, на шляху поширення електромагнітної хвилі, що несе цю інформацію, перебуває атмосферне середовище з небезпечними явищами (зливові опади великої інтенсивності). Це створює поряд із навігаційним об’єктом, луна-сигнал на індикаторі суднової РЛС, який не дає змоги поліпшити луна-сигнал навігаційного об’єкта. Тому, одним із перспективних способів поліпшення виділення корисного луна-сигналу навігаційного об’єкта, поряд із розглянутими методами, є метод поляризаційної селекції, який використовує всеполяризовану антену, що випромінює електромагнітні хвилі чотирьох фіксованих поляризацій і приймає луна-сигнал довільної поляризації, який несе інформацію про навігаційний об’єкт, за допомогою шестиканального поляризаційного роздільника. Поляризаційний шестиканальний роздільник суднової РЛС є основною хвилеводною ланкою, що визначає принцип і точність функціонування суднового поляризаційного багатоканального комплексу діапазону НВЧ, з миттєвою реєстрацією поляризаційних параметрів Стокса, луна-сигналів частково поляризованої хвилі складного об’єкта на шляху судна. Під час розв’язання задачі поляризаційної селекції навігаційних об’єктів, що перебувають у зоні небезпечних атмосферних утворень, використано коефіцієнти енергетичної матриці розсіювання, коефіцієнти матриці когерентності, ступені поляризації та статистичних параметрів луна-сигналів, якими є дійсні енергетичні поляризаційні параметри Стокса. Призначенням шестиканального поляризаційного роздільника, є розділення у хвилеводному тракті, певним чином поляризованих компонент аналізованої хвилі, відбитої від складного об’єкта, що надходить на вхід всеполяризованої антени суднового радіолокаційного поляризаційного комплексу. У статті проаналізовано принцип побудови та реалізацію шестиканального поляризаційного роздільника на шість каналів: із поляризаціями лінійною вертикальною, лінійною горизонтальною, лінійною з кутом орієнтації електричного вектора 45° і двох кругових.
Ключові слова: суднова радіолокаційна система, навігаційний об’єкт, поляризація електромагнітної хвилі, всеполяризована антена, шестиканальний поляризаційний роздільник, атмосферне утворення, пристрій поляризації.

1. Акиншин Н.С. Поляризационная селекция и распознавание радиолокационных сигналов / Н.С.Акиншин, В.Л. Румянцев, С.В. Процюк – Тула.: Лидар, 2000.- 315 с.
2. Кораблев А.Ю. Measurement Campaigns using 1,8 cm and 3,2 cm Coherent Radar with Controlled Polarization Capabilities, IRCTR-S-035-01, Delft, Netherlands, 2001, p. 14-16.
3. Кораблев А.Ю. Criteria for evaluation of methods to distinguish targets and geophysical objects on the basis for various polarization parameters. IRCTR-S-011-03, Delft, Netherlands, 2003, p. 9-11.
4. Морозов А.В. РЛС в судовождении [Текст]: теория, метод и практика исключения аварийности судоходства без снижения скорости судна в любых экстремальных условиях плавания на основе пространственного воображения судоводителя при использовании судовых РЛС / А. В. Морозов. – Одесса: [б. и.], 2013. – 464 с.
5. Колядов Д.В. Анализ влияния поляризационных характеристик целей на их различимость /Д.В. Колядов // Научный вестник МГТУ ГА. Сер. Радиофизика и радиотехника, 2001, №36. – С.25-61.
6. Головачев М.В. Некогерентная поляризационная РЛС для измерения матрицы рассеяния цели / Головачев М.В., Калугин Н.Ю., Кочетов А.В. //Доклады Сибирского поляризационного семинара. Сибпол-2004, Сургут, 7-9 сентября 2004 г.
7. D. Bebbington, L. Carrea, and E. Krogager. Geometric polarimetry – Part I: Spinors and wave states. IEEE transactions on geoscience and remote sensing, 2009.
8. Корбан Д.В. Многофункциональный метеорологический радар/Д.В. Корбан, В.Х.Корбан, Л.Н. Дегтярева //Наукові праці ОНАЗ, ім.О.С. Попова. – 2016. – №2. –С.153-162.

У статті розглядаються датчики температури, робота яких заснована на використанні зміни напруги на p-n переході напівпровідникового транзистора при заданому постійному струмі. Викладено теоретичне обґрунтування вимог до структури діодів і транзисторів, що використовуються як датчики температури. Показано, що для покращення термометричних параметрів сенсорів необхідно використовувати транзистори з високоомного кремнію з тонкою основою та малою концентрацією основної домішки.
Завдання створення повністю електронних автоматичних вимірювальних пристроїв для контролю температури навколишнього середовища і механізмів особливо актуальне для автономних суден без екіпажу. Особливістю реалізації такої задачі є те, що початкові сигнали вимірювальних приладів повинні бути тільки електричними, електронними та узгодженими з системами передачі берегових центрів управління автономними суднами.
Електронні датчики температури стануть обов’язковою частиною майбутніх автономних суден без екіпажу. Вони зможуть не тільки замінити класичні прилади вимірювання температури, але й дозволять в режимі реального часу оперативно інформувати операторів берегових центрів управління судном про поточну ситуацію, дозволяючи приймати необхідні рішення щодо забезпечення безпеки судноплавства.
Ключові слова: автоматичне судно, електроніка передачі даних, електроніка термодатчиків, безпека судноплавства, навігація, безпілотні судна.

1. Викулин И.М. Электронный компас для автономных судов без экипажа. / И.М. Викулин Н.С. Михайлов, С.А. Михайлов // Судноводіння: Зб. наук. праць. / НУ «ОМА», Вип. 30. с. 43-51. – Одеса: «ВидавІнформ», 2020. DOI: https://doi.org/10.31653/2306-5761.29.2020.43-51
2. Burmeister H. C. Autonomous unmanned merchant vessel and its contribution towards the e-Navigation implementation: The MUNIN perspective/ H. C. Burmeister, W. Bruhn, Ø. J. Rødseth, T. Porathe // International Journal of e-Navigation and Maritime Economy. — 2014. — Vol. 1. — pp. 1–13. DOI: 10.1016/j. enavi.
3. Jokioinen E. Remote and Autonomous Ships — The next steps / E. Jokioinen, J.Poikonen, M. Hyvönen,A. Kolu, [etc.]. — London: AAWA Position Paper, Rolls-Royce, 2016. — 88 р.
4. Vikulin I.M. Combined semiconductor injection magnetic field sensors for wireless information networks. / I.M. Vikulin, L.F.Vikulina, V.E.Gorbachev, N.S.Mikhailov // Radioelectronics and Communication Systems, 2020, Vol. 63, № 7, pp. 368-375. – Allerton Press. – N.-Y. – 2020.
5. Park B.; Nah J.; Choi J.; Yoon I. “ Robust Wireless Sensor and Actuator Networks for Networked Control Systems,” Sensors (Basel), Vol. 19, No. 7:1535, p. 1–28, 2019. DOI: 10.3390/s19071535.
6. Chen Z.; Deng F.; Fu Z.; Wu X. “Design of an Ultra-low Power Wireless Temperature Sensor Based on Backscattering Mechanism,” Sensing and Imaging An International Journal, Vol. 19, No. 1, pp. 19–24, 2018. DOI: 10.1007/s11220-018-0207-x.
7. Luong V. S.; Lu C.C.; Yang J.W.; Jeng J.T. “A novel CMOS transducer for giant magnetoresistance sensors” Review of Scientific Instruments, Vol. 88, No. 2:025004, 2017 DOI: 10.1063/1.4976025.
8. Luong V. S.; Tuan N.A.; Tue N.A. “Exchange Biased Spin Valve-Based Gating Flux Sensor,” Measurement Vol. 115, p. 173–177, 2018. DOI: 10.1016/j.measurement.2017.10.038.
9. Li Z.R.; Mi W.B.; Bai H.L. “The contribution of distinct response characteristics of Fe atoms to switching of magnetic anisotropy in Fe4N/MgO heterostructures,” Applied Physics Letters, Vol. 113, No. 13:132401, 2018. DOI: 10.1063/1.5048317.
10. Jibiki Y.; Goto M.; Tsujikawa M.; et al. “Interface resonance in Fe/Pt/MgO multilayer structure with large voltage controlled magnetic anisotropy change,” Applied Physics Letters, Vol. 114, No. 8:082405, 2019. DOI: 10.1063/1.5082254.
11. Bichurin M.I.; Petrov V.M.; Petrov R.V.; Tatarenko A.S. “Magnetoelectric Magnetometers,” in: Grosz A., Haji-Sheikh M., Mukhopadhyay S. (eds) High Sensitivity Magnetometers. Smart Sensors, Measurement and Instrumentation, Vol 19. Cham: Springer, 2017. pp 127–166. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-34070-8.
12. Ding J.; Huang L.; Luo G.; et al. “A resonant microcantilever sensor for in-plane multi-axis magnetic field measurements,” Journal of Micromechanics and Microengineering, Vol. 29, No. 6:065010, 2019. DOI: 10.1088/1361-6439/ab18ed.
13. Ichkitidze L.; Selishchev S.; Telyshev D. “Combined Magnetic Field Sensor with Nanostructured Elements,” Journal of Physics Conference Series, Vol. 1182:012015, p. 1–9, 2019. DOI: 10.1088/1742-6596/1182/1/012015.
14. Luong V. S.; Tuan N. A.; Tue N. A.; et al. “Application of the flux bending effect in an active flux-guide for low-noise planar vector tmr magnetic sensors,” Vietnam Journal of Science and Technology, Vol. 56, No. 6, p. 714–722, 2018. DOI: 10.15625/2525-2518/56/6/12652.
15. Zhang Y.; Hao Q.; Xiao G. “Low-Frequency Noise of Magnetic Sensors Based on the Anomalous Hall Effect in Fe-Pt Alloys,” Sensors, Vol. 19, No. 16:3537, p. 1–6, 2019. DOI: 10.3390/s19163537.
16. Singh R.; Luo Z.; Lu Z.; et al. “Thermal stability of NDR-assisted anomalous Hall effect based magnetic device,” Journal of Applied Physics, Vol. 125, No. 20:203901, 2019. DOI: 10.1063/1.5088916.
17. Luong V.S.; Tuan N.A.; Hoang Q.K. “Resolution Enhancement in Measuring Low-frequency Magnetic Field of Tunnel Magnetoresistance Sensors with AC-Bias Polarity Technique,” Measurement, Vol. 127, p. 512–517, 2018. DOI: 10.1016/j.measurement.2018.06.027.

Наливні вантажі танкерним флотом перевозять у різних кліматичних зонах. У цих зонах спостерігається значні зміни температури навколишнього середовища. При підвищені температури буде збільшуватися об’єм наливного вантажу. Отже, виникає ризик виливання вантажу на палубу судна. Міжнародною конвенцією по запобіганню забруднення з суден (MARPOL 73/78) та Міжнародним посібником з безпеки для нафтових танкерів і терміналів (ISGOTT) регламентується заповнення танків при перевезенні наливних вантажів. Дозволяється використовувати тільки 98% об’ємів танків, залишок 2% – це запас об’єму танку для непередбаченого збільшення об’єму вантажу при підвищені його температури. Відправник вантажу повинен надати капітану танкера повну інформацію про вантаж і його властивості. Після її отримання можуть розпочатися операції завантаження.
Інтенсивність вантажних операцій при завантажені танкера різними видами наливних вантажі призвела до зростання ролі «людського фактору» в суднових ергатичних системах. Скорочення чисельності екіпажів суден, в свою чергу, сприяє накопиченю втомленості, розсіюваню уваги суднових операторів (судноводіїв) в процесі проведення вантажних операцій на судні. Вахтовi помiчники повинні постійно контролювати рівень наповнення кожного танка з урахуванням маси, температури та об’єму вантажу.
Статистика стверджує, що значна доля аварій при завантажені танкера виникає як наслідок втрати контролю за об’ємом наливного вантажу, який приймається в кожний танк судна. Відсутність у оператора точної інформації про стан заповнення кожного танка на даний момент часу призводить до виникнення ризику його переповнення. Таке переповнення, в свою чергу, може стати причиною виливу наливного вантажу, наприклад, нафтопродукту на палубу судна та на водну поверхню акваторії порту.
В дійсний час контроль за рівнем наливного вантажу у режимi реального часу можливо здійснювати з використанням різних моделей вимірювачів рівня наливного вантажу: поплавкових, пневматичних, ультразвукових, магнітострикційних, мікрохвильових та інших. Створення системи, яка дозволила би здійснювати постійний динамічний контроль за об’ємом наливного вантажу в танках під час виконання завантаження танкера і буде враховувати всі обмеження – це перспективний напрямок.
Ключові слова: наливний вантаж, танкер, вимірювачі рівня, коефіцієнт безпеки, контроль завантаження.

1. International Safety Guide for Oil Tankers and Terminals (ISGOTT) http://www.marinedocs.co.uk/wp-content/uploads/2017/09/isgott-5TH-EDITION.pdf
2. International Convention for the Safety of Live at Sea (SOLAS 784/78) http://www.marinedocs.co.uk/wp-content/uploads /2016/10/SOLASS%20Consolidated%Edition%202014.pdf
3. International Maritime Dangerous Goods Code (SMDG Code) http: /asp.mot.gov.il/media/com_form2 content/documenrs/c3/a830/t27MSC%20406(96).pdf
4. SavchukV.D. Transportation of four types of petroleum products on e tanker «JO PROVEL» / SavchukV.D., Nazarenko V.M. //Abstracts the 5th International scientific and practical conference “Modern science: innovation and prospects” (February 6-8, 2022) SSPG Publlish, Stockholm, Sweden. 2022.Рp 166-171.URL: http: // sci-conf.com.ua
5. Savchuk V. D.Transportation of chemical cargo by chemical tanker. / Savchuk V. D., Krat D. I. // Abstracts the 9th International scientific and practical conference “European scientific discussions” (July 18-20, 2021) PoteredellaragioneEditore, Rome, Italy. 2021. Рp 112-118. URL: http: // sci-conf.com.ua
6. Description of types of sensors, liquid levelmeters. URL: https://schemy.ru/info/lazernyj- datchik-urovnja-zhidkosti/ (accessdate: 05/10/2022).
7. Description of types of sensors, liqu dlevelmeters. URL: https://www.testrite.com.ua/aliconic_probes.html?gclid=Cj0KCQjwyYKUBhDJARIsAMj9lkEKp3cZLAWJf41zC_UGwFDy9l1pum4ZcpXluZIU4GYR6GliirlYyuIaAlBHEALw_wcB (accessdate: 10.05.2022).
8. Device for a laser liquidmeter. URL: https://findpatent.ru/patent/212/2125246.html (accessdate: 11.05.2022).
9. Laser meters for bulk cargoes. URL: http://www.skpcorp.ru/izmerenie-i-signalizatsiya-urovnya-zhidkikh-i-sypuchikh-sred/lazernye-urovnemery (accessdate: 10.05.2022)..
10. Radar and radar waveguide level gauges. URL: https://www.youtube.com/watch?v=gmvtfeTVguI (accessdate: 05/10/2022).
11. Савчук В.Д. Определение конфигурации поверхности и объема штабеля навалочного груза в трюме судна с использованием лазерных дальномеров /Савчук В.Д., Клименко Е.Н., Крат И.П. // Матеріали IV Міжнародної наук.-техн. конференції «Інновації в суднобудуванні та океанотехніці», Миколаїв, НУК, 2013 р., – С. 386-388.
12. Савчук В.Д. Определение массы погруженного в трюм навалочного груза с использованием лазерних дальномеров / Савчук В.Д., Клименко Е.Н., Крат И.П. // Журнал «Вестник Государственного университета морского и речного флота имени адмирала С.О. Макарова. – 2014. – № 6 (28). – Санкт-Петербург. – С.109-115.
13. Пат. 106998. Україна. МПК (2016.01), G01F 23/292 (2006.01), G01C 3/00. Пристрій для інформаційного забезпечення процесу контролю завантаження судна насипним або навалочним вантажем./ Савчук В.Д., Клименко Є.М.: заявник і патентовласник Одеська морська академія; заявл.24.12.15; опубл. 10.05.16. Бюл. № 9.
14. Пат. 132542. Україна. МПК (2019.01), G01F 23/292 (2006.01), G01С 3/00 Пристрій для інформаційного забезпечення процесу контролю завантаження судна генеральними вантажами / Савчук В.Д.: заявник і патентовласник Національний університет «Одеська морська академія»; заявл.01.11.18; опубл. 25.02.19. Бюл. .№ 4.
15. Пат. 114118. Україна. МПК (2016.01), В63В 25/00 В63G 67/60 (2006.01). Спосіб контролю розміщення навалочних вантажів в трюмі судна. / Савчук. В.Д., Хомяков В.Ю.: заявник і патентовласник Національний університет «Одеська морська академія»; заявл. 26.09.16; опубл. 27.02.17. Бюл. .№ 4.

Морехідність має особливе значення для певних типів суден. Рибальські судна часто оперують у районах з постійними штормами, і іноді вимушені продовжувати промисел незважаючи на плоху погоду. Розробка форми корпусу, що забезпечує рибальським суднам добрі морехідні якості, є актуальною проблемою проектування. Традиційний підхід до дослідження морехідності полягає у модельних випробуваннях. Однак, він потребує значних затрат часу та коштів, особливо коли розглядається багато варіантів корпусу. З цієї причини свого часу були запроваджені обчислення на основі теорії хитавиці та гіпотези плоских перерізів. Сьогодні до проблеми можуть бути застосовані більш досконалі методи CFD. Дослідження хитавиці судна за допомогою методу RANS CFD розглядається у даній статі. Запропонована чисельна модель передбачає генерацію хвиль через початкові та граничні умови, що описують повністю розвинуті хвилі зі заданими параметрами. Об’єктом дослідження є морський траулер найбільшою довжиною 44.6 м. У моделюванні були використані три варіанти форми корпусу. Усі вони мали подібну транцеву кормову частину, але різні носові частини: подібну до Axe Bow, бульбову та подібну до X-bow. Для виявлення відмінностей у додатковому опорі та параметрах хитавиці було досліджено рух судна з курсовими кутами 180° та 150° при швидкості 3,5 вузла. Додатковий опір та параметри вертикальної і кільової хитавиці не виявили чіткої переваги однієї з розглянутих носових частин, проте варіант, подібний до X-bow, продемонстрував значне зниження бортової хитавиці. Результати дослідження показали, що запропонована чисельна постановка у комбінації з описаними методами CFD можуть використовуватися для досить реалістичного моделювання поведінки суден на морському хвилюванні.
Ключові слова: моделювання морехідності, морехідність рибальських суден, CFD для проектування суден.

1. A. Aksenov, A. Dyadkin, and V. Pokhilko, “Overcoming of barrier between CAD and CFD by modified finite volume method,” In Proc. Computational Technologies for Fluid/Thermal/Structural/Chemical Systems with Industrial Applications, 1998, ASME/JSME Joint Pressure Vessels and Piping Conference, 1998, vol. 377, no. 2, pp. 79-86.
2. A. A. Aksenov, A. V. Pechenyuk and D. Vučinić, “Ship hull form design and optimization based on CFD,” C. G. Soares, R. Dejhalla and D. Pavletic, Eds. Leiden: CRC Press/Balkema, 2015, pp-215-224.
3. V. Bertram, Practical ship hydrodynamics. Oxford: Butterworth-Heinemann, 2000.
4. I. P. Davydov and A. V. Pechenyuk, “On the forebody shape effect on ship resistance in still water and seaway,” In Proc. 14th Int. Conf. on marine sciences and technologies Black Sea’18, 2018, pp. 89-94.
5. R. G. Dean and R. A. Dalrymple, Water wave mechanics for engineers and scientists. Advanced Series on Ocean Engineering – Vol. 2. Singapore: World Scientific, 1992.
6. J. M. Guliev, I. P. Davydov and J. M. Elis, “System of Computer Programs for Prediction of Seakeeping Qualities of Ships and Marine Structures,” In Proc. 13th Session SMSSH, 1984, vol. 1, Paper No. 33.
7. C. W. Hirt and B. D. Nichols, “Volume of fluid (VOF) method for the dynamics of free boundaries,” Journal of Computational Physics, vol. 39, no. 1, pp. 201-225.
8. O. G. Kamsvåg, “Foreship arrangement for a vessel of the displacement type,” U. S. Patent 7,658,159, 9 Feb., 2010.
9. J. A. Keuning, “Ship,” U. S. Patent 8,047,148, 1 Nov., 2011.
10. B. E. Launder and D. B. Spalding, “The numerical computation of turbulent flows,” Computer Methods in Applied Mechanics and Engineering, vol. 3, no. 2, pp. 269-289.
11. T. A. Loukakis and C. Chryssostomidis, “Seakeeping standard series for cruiser-stern ships,” presented at the Annual Meeting of the SNAME, New York, USA, 1975.
12. I. V. Morozova and S. N. Baskakov, “80-letie opytovogo basseyna Odesskogo natsionalnogo morskogo universiteta,” Herald of the Odessa National Maritime University, No. 37, pp. 3-7, 2013. [in Russian]
13. J. N. Newman, “The Theory of Ship Motions,” Advances in Applied Mechanics, vol. 18, pp. 221-283, 1979.
14. K. Niklas and H. Pruszko, “Improvement of ships seakeeping performance by application of the full-scale CFD simulations,” in Sustainable Development and Innovations in Marine Technologies, P. Georgiev and C. G. Soares, Eds. Leiden: CRC Press/Balkema, 2020, pp-110-117.
15. A. Quarteroni, Numerical models for differential problems, 2nd ed., Milano: Springer, 2014.

Радіолокаційні методи дослідження впливу опадів на радіолокаційне спостереження морських об’єктів засновані на відображенні та розсіюванні електромагнітних хвиль поверхнею навігаційного об’єкту та частинками випадаючих опадів. Падаюча електромагнітна хвиля збуджує на поверхні морського об’єкта і частинках випадаючих опадів вторинне випромінювання, яке поширюється в напрямку на суднову РЛС. Для оцінки відбиваючих властивостей морського об’єкта і випадаючих опадів вводиться ефективна площа зворотного розсіювання. Випадаючі опади також послаблюють падаюче на них випромінювання від системи суднової РЛС і призводять до зменшення потужності електромагнітної енергії, що надходить на вхід приймача РЛС, відображеної від морського об’єкта. При цьому зменшується дальність радіолокаційної видимості морського об’єкта в зоні випадаючих опадів. Тому виникає необхідність встановлення впливу опадів на радіолокаційне спостереження морських об’єктів на шляху судна. Основою для отримання методу радіолокації прогнозу дальності видимості морського об’єкта на мінімальній дальності його маскування в опадах є рівняння радіолокації морського об’єкта і зони випадаючих опадів на шляху судна.
Ключові слова: суднова РЛС, морський об’єкт, випадаючі опади, дальність радіолокаційної видимості, дальність маскування, інтенсивність опадів, ефективна площа розсіювання.

1. Abramov V.V.: Electrodynamic model of interference from hydrometeors. Questions of radio electronics. 15, 92-97 (1981).
2. Alibegova Zh. D.: The structure of fields of liquid precipitation for short intervals of time. L.: Gidrometeoizdat. 134 (1975).
3. Barton D.K.: Models of interfering reflections from the earth’s surface for the analysis and design of radars. M.: TIIER. 73, 2, 27-35 (1985).
4. Battan L.D.: Radar meteorology / ed. E.M. Salman and K.Ya. Kondratiev. L.: Gidrometeoizdat. 196 (1962).
5. Brylev G.B., Gashina S.B., Nizdoiminoga G.L.: Radar characteristics of clouds and precipitation. L.: Gidrometeoizdat. 231 (1986). Stepanenko V. D.: Radiolocation in meteorology. L.: Gidrometeoizdat. 352 (1973).
6. Brylev G.B., Pleshcheev Yu.G., Stepanenko V.D., et al.: Influence of radio wave attenuation on the size of the area of radio echo zones of precipitation, In: Radar meteorology. L.: Gidrometeoizdat. 59-63 (1981).
7. Krasyuk N.P., Koblov V.L., Krasyuk V.N.: Influence of the troposphere and underlying surface on radar operation. M.: Radio and communication. 213 (1988).
8. Stepanenko V. D.: Radiolocation in meteorology. L.: Gidrometeoizdat. 352 (1973).

У наукових дослідженнях розглядається ефективність цифрових технологій обробки гідрографічної інформації. Форма представлення даних у цифровій моделі та тип технічного носіння даних, на якому реєструються дані, орієнтовані на мету компактного збереження результатів захоплення та передачі їх різним партнерам для вибору свого програмного забезпечення та технічні проблеми. Такий алгоритм у кожній змагальній ситуації, особливо в умовах сильно розділеної нижньої лінії, повинен мати властивість знаходити відповідний еквівалент між деталлю відображення рельєфу в цій шкалі, що забезпечує однаковий статус піків і спадів і пріоритет мінімальної глибини, яка покликана забезпечити безпеку судноплавства.
Інформацію про навігаційні проблеми та стан глибин у цих районах можна побачити на відповідних навігаційних картах. Але в прилеглих районах моря зі складчастим рельєфом дна знання одних лише точкових ям недостатньо для безпечного плавання суден. Більш детальну картину можна отримати з цифрової моделі рельєфу дна, щоб дати точніший опис, характер і розуміння донних навігаційних проблем. Розробка цифрової моделі можлива за результатами гідрографічних досліджень. У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти дослідження та реальну картину рельєфу дна судноплавних акваторій. Ефективність цифрових технологій обробки гідрографічної інформації полягає в тому, що полягає в організації цифрових даних. Для створення цифрової моделі рельєфу була прийнята деревовидна структура даних.
Ключові слова: цифрова модель, гідрографічна зйомка, гідроакустична зйомка, рельєф морського дна, морська навігаційна карта, зйомка морських ліній, програмна гідрографічна зйомка.

1. Посібник з гідрографії Міжнародної Гідрографічної організації, т. 1, т. 2 /МГО/ Монако – 2006 р./ 246 с., 303 с.
2. Симоненко С.В., Голодов М.Ф. Гідрографія моря. ДУ «Держгідрографія»/ Київ – 2015 р. , практичний посібник – 296 с.
3. Створення візуальної цифрової моделі рельєфу дна на основі відбору глибин. Записки по гідрографії, Л – 1989 р. – 79 с.
4. Звіт про проведення комплексної річкової науково-дослідної експедиції на р.Дунай. ДУ «Держгідрографія», НАН України, Київ – 2018 р., – 111 с.
5. Правила гидрографической службы №4. Съемка рельефа дна. ГУНиО – Ленинград, 1981 – 325 с.
6. Правила гидрографической службы №5. Составление и издание морских карт. ГУНиО – Ленинград, 1989 – 338 с.
7. Коломийчук Н.Д. Гидрография. – ВВМУ им. Фрунзе – Ленинград, 1988 – 362 с.
8. Алексишин В.Г., Симоненко С.В. Обеспечение навигационной безопасности плавания, Одесская национальная морская академия – Одесса, «Транслит», 2009 – 517 с. (ОНМА).
9. Океанографический Атлас Черного и Азовского морей. Еремеев В.Н., Симоненко С.В., Голодов Н.Ф. – Киев.:ГУ «Госгидрография», 2009. – 356 с.
10. Симоненко С.В., Гладких І.І. Электронные навигационные карты / Симоненко С.В./ – учебное пособие, Одесса, ОНМА, 2007. 60 С.
11. Симоненко С.В., Гладких І.І. Картографические проекции / Симоненко С.В./ – учебное пособие, Одесса, ОНМА, 2007. 40 С.
12. Сорокин А.И. Гидрографические исследования Мирового океана / Сорокин А.И. – Л.: Гидрометиздат, 1980. – 287 с.
13. Национальна морская политика и гидрографические службы – Монако, МГО, 2002. – 34 с.
14. Гончаров В.П. Рельеф дна и глубинное строение Черноморской впадины. 1972 – М. вид. Наука. – 165 с.
15. Ильин Ю.П. Гидрометеорологические условия морей Украины. Том 1. Азовское море, Том 2. Черное море. Севастополь, 2012. – 420 с.
16. Роберт Дж.Урик. Основы гидроакустики. – Ленинград, Судостроение, 1978 – 445 с.
17. Изаак И.Э. Общие принципы выполнения съемки рельефа дна многолучевым эхолотом.- Киев, Вестник Госгидрографии, 2006 – 15 с.
18. Hydrographic Software Hypack, Training Notes – Presentations, Sample Projects – 2014. – HYPACK, inc. USA. P.85.
19. Shachac P., Chucwuma A., Parrish C. Satellite-derived Bathymetry, – Hydro International, IHO Monaco – 2013, p.16-19.
20. Mark Pronc, Exciting Applications for Lidar, – Hydro International, IHO Monaco – 2013, p.12-15.
21. Marine Environmental Assessment of the Black Sea / Working material / Regional Technical Co-operation Project RER / 2/003 – IAEA, Vienna, Austria, 2004 – 358 p.
22. Standard of Hydrographic Survey S-44 / Special Publications / IHO, Monaco – 2008 – 49 p.
23. Building and Projection/Rules of Hydrographic Survey. – Engineering US Army Department, 2004 – 125 c.
24. A.F. Blumberg, G.L. Mellor A description of a three-dimensional coastal ocean circulation model N. Heaps (Ed.), Three-dimensional Coastal Ocean Models, American Geophys. Union (1987), pp. 1-16
25. O. Andrejev, K. Myrberg, A. Andrejev, M. Perttilä Hydrodynamic and chemical modelling of the Baltic Sea – a three-dimensional approach Meri – Report Series of the Finnish Institute of Marine Research, 42 (2000)
26. L. Tuomi, K. Myrberg, A. Lehmann The performance of the parameterisations of vertical turbulence in the 3D modelling of hydrodynamics in the Baltic Sea Cont. Shelf Res., 50–51 (2012), pp. 64-79
27. Armstrong, E.M., Wagner, G., Vazquez-Cuervo, J., Chin, T.M., 2012. Comparisons of regional satellite sea surface temperature gradients derived from MODIS and AVHRR sensors. Int. J. Remote Sensing 33 (21), 6639–6651.
28. Darkes, G., Spence, M., 2008. Cartography – An Introduction. The British Cartographic Society, London.
29. Chen, C., Beardsley, R.C., Cowles, G., 2011. An Unstructured Grid Finite-Volume Coastal Ocean Model: FVCOM User Manual. University of Massachusetts, Dart-mouth, USA p. 315.
30. Davies, A.M., Hall, P., 2002. Numerical problems associated with coupling hydrodynamic models in shelf edge regions: the surge event of February 1994. Appl. Math. Model. 26 (8), 807–831.
31. Holt, J.T., James, I.D., 2001. An s coordinate density evolving model of the northwest European continental shelf 1, Model description and density structure. J. Geophys. Res. 106 (C7), 14,015-014,034.
32. Taylor, K., 2001. Summarizing multiple aspects of model performance in a single diagram. J. Geophys. Res. 106 (D7), 7183–7192.
33. Vanhoutte-Brunier, A., Fernand, L., Me ́ nesguen, A., Lyons, S., Gohin, F., Cugier, P., 2008. Modelling the Karenia mikimotoi bloom that occurred in the western English Channel during summer 2003. Ecol. Model. 210 (4), 351–376.
34. Wilmott, C.J., 1982. Some comments on the evaluation of model performance. Bull. Am. Meteorol. Soc. 63, 1309–1313.
35. Xing, J.X., Davies, A.M., 1998b. A three-dimensional model of internal tides on the Malin-Hebrides shelf and shelf edge. J. Geophys. Res. Oceans 103 (C12), 27821–27847. D. Aleynik et al. / Harmful Algae 53 (2016) 102–117 117
36. Laura Tuomia, Elina Miettunenb, Pekka Aleniusa, Kai Myrbergbc Evaluating hydrography, circulation and transport in a coastal archipelago using a high-resolution 3D hydrodynamic model Journal of Marine Systems Volume 180, April 2018, Pages 24-36 https://doi.org/10.1016/j.jmarsys.2017.12.006

Розрахунок флору будь-якого судна можна виконувати двома способами: в межах пружних деформацій або в припущенні пластичності конструкції. У першому випадку небезпечним станом є момент виникнення надмірної напруги в одній точці конструкції, а в другому – виникнення пластичних шарнірів в поперечних перерізах опори. Відомо, що оцінка стану конструкції за напругою в одній точці не дає повного уявлення про запаси міцності конструкції в цілому. Другий підхід дає більш об’єктивну картину можливостей конструкції і дозволяє в майбутньому оцінити більшу кількість факторів.
Методи пружного розрахунку сьогодні добре розвинені, існують програми на основі методу скінченних елементів (МСЕ). Другий підхід до проблеми ще недостатньо освоєний. У роботі показано, що особливості топології конструкції, розраховані різними способами, по-різному оцінюють її несучу здатність. Приблизно рівномірна конструкція еластичної області, спроектована за правилами регістра або розрахункового методу, є нерівномірною в граничному стані, і це відображається на оцінці стану зношеної судини. Попередні дослідження показали, що такі фактори, як довжина судна, довжина трюму, загальна напруга вигину по-різному впливають на несучу здатність конструкції. У сучасних нормативних документах основна увага приділяється дослідженню умовних напружень від експлуатаційних навантажень, а граничні напруження нормуються лише для обмеженого переліку конструкцій. Цей список слід розширити. Звичайно, це вимагатиме подальших досліджень призначення допустимих напружень.
Ключові слова: порушення форми та цілісності конструкції, тріщини втомленого або крихкого характеру, пластичні петлі (ковзні або поворотні), граничне навантаження, рівномірна конструкція пружної області, нерівна структура в кінцевому стані, нижні перекриття сухих вантажних суден.

1. Козляков В. В. Об использовании метода предельных нагрузок при проектировании конструкций корпусов газовозов / Труды НКИ. Строительная механика корабля. – Николаев, 1981. Вып. 175. – С. 38–49.
2. Короткин Я. И. Вопросы прочности морских транспортных судов. – Л., Судостроение, 1965. – 387 с.
3. Liu, B., Soares, C. G. (2020). Ultimate strength assessment of ship hull structures subjected to cyclic bending moments. Ocean Engineering, (215), 107685, ISSN 0029-8018, doi: https://doi.org/10.1016/j.oceaneng.2020.107685
4. Козляков В. В. Оценка местной прочности судовых пластин, балок и перекрытий. Методические указания. – Одесса, 1987. – 78 с.
5. Nguyen, C. T., Oterkus, S. (2020). Investigating the effect of brittle crack propagation on the strength of ship structures by using peridynamics. Ocean Engineering, (209), 107472, ISSN 0029-8018, doi: https://doi.org/10.1016/j.oceaneng.2020.107472
6. Babazadeh, A., Khedmati, M. R. (2018). Ultimate strength of cracked ship structural elements and systems: A review. Engineering Failure Analysis, (89), 242-257, ISSN 1350-6307, doi: https://doi.org/10.1016/j.engfailanal.2018.03.003
7. Сіряченко В. Ф., Власенко, Є. А. Несуча здатність люкових кришок / Матеріали Х міжнародної науково-технічної конференції, Інновації в суднобудуванні та океанотехніці, Миколаїв: 2019, 448 с. Режим доступу: https://nuos.edu.ua/nauka/konferencii/konferencii-2019-roku/h-mizhnarodna-naukovo-tehnichna-konferenciya-innovacii-v-sudnobuduvanni-ta-okeanotehnici/ (переглянуто 2022-02-16)

Розроблено концептуальну модернізовану модель планування маршруту під час рейсового циклу морського судна. Він відрізняється від існуючого зміною методики планування переходу за точками траєкторії з урахуванням маневрених характеристик, акваторії для маневрування та введенням етапу «Аналізатор ризиків».
Планування за методом розширеної контентної моделі та представлення результатів за зведеною матрицею точок траєкторії (ТП) після аналізу ризиків дозволяє розробити заходи щодо управління рівнем ризиків та підтримання їх на прийнятному рівні.
У результаті дослідження аварійності в районах Буго-Дніпро-Лиманського каналу та Херсонського морського каналу та порівняння з Турецькими протоками встановлено, що фактори навігаційного ризику однакові – посадка на мілину, зіткнення в каналі, натиск чи ін., ожеледиця, технічні причини (відмова головного двигуна). Тому заходи щодо планування рейсу та підготовки до управління навігаційними ризиками будуть однакові для будь-якого регіону.
Алгоритм планування за методом розширеної контентної моделі дозволяє встановити причину навігаційного ризику та передбачає використання даних про стан судна в режимі реального часу.
Для зниження ризику посадки на мілину використовується високоточне планування точок траєкторії, автоматичний контроль величини бічних зсувів і введення правильного запасу глибини води під кілем. Безперервний автоматичний контроль смуги, обчислюючи абсцису полюса обертання, запобігає посадці на мілину і зіткненню зі стінкою каналу, фарватером або судном біля причалу.
Ключові слова: маневрені характеристики судна, планування маршруту за точками траєкторії, зведена матриця координат рейсу, аналізатор навігаційних ризиків, управління прийнятним ризиком.

1. ДСТУ ISO 31000:2018 (ISO 31000:2018, IDT). Менеджмент ризиків. Принципи та настанови. Режим доступу:
https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_iso_31000_2018.pdf (переглянуто 2022-03-14)
2. Семенова, С. М. (2020). Класифікація ризиків: систематизований підхід з метою управління. Вісник Хмельницького НУ, № 4, Том 2. – 42–51.
3. Рачинська, А. В. (2016). Класифікація ризиків на залізничному транспорті як основа формування системи економічної безпеки його функціонування. Економіка і суспільство. Мукачево: Мукачівський державний ун.-т, № 6, – 81–87. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5267 (переглянуто 2022-03-02)
4. Піпченко, О. Д. (2021). Розвиток теорії та практики управління ризиками при вирішенні комплексних навігаційних задач. Докторська дисертація. НУ «ОМА», Одесса, 286. Режим доступу: http://onma.edu.ua/wp-content/uploads/ 2016/09/Dyssertatsyya-Pypchenko-pechat.pdf (переглянуто 2022-02-17)
5. Gucma, S., Przywarty, M., Slączka, W. and Gralak, R. (2019). Risk of grounding by a ship passing a fairway – method of navigational risk estimation in emergency situations. European Navigation Conference (ENC), 1–6. doi: 10.1109/EURONAV.2019.8714146
6. Resolution A.893(21) IMO. Guidelines for voyage planning. Режим доступу: https://wwwcdn.imo.org/localresources/en/KnowledgeCentre/IndexofIMOResolutions/AssemblyDocuments/A.893(21).pdf (переглянуто 2022-03-02)
7. Шумілова К. В. Специфіка і практична спрямованість класифікації ризиків в судноплавстві // Матеріали XII Міжнародної науково-практичної конференції: «Сучасні інформаційні та інноваційні технології на транспорті (MINTT–2020)», Херсон: Херсонська державна морська академія. 2020. – С. 123–126. https://ksma.ks.ua/wp-content/uploads/2021/04/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8_MINTT_2020.pdf
8. Шумілова К. В. Оцінка сучасних ризиків для систем управління суднами // Міжнародна наукова конференція: «Морська безпека Балто-чорноморського регіону: виклики та загрози», Одеса, Україна, Одеський державний університет внутрішніх справ, 2021. – С. 62.
9. Maltsev, A., & Surinov, I. (2021). Improving the navigational preparation of a bridge crew for entering/leaving a port, including activities in case of emergency. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (3 (111)), 42–57. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.235092
10. Мальцев, А. С. (2019). Системы принятия решений по управлению движением судна, монография / А. С. Мальцев, А. П. Бень. – Херсон.: ХГМА. – 240 с.
11. ISO 31010 2019 Risk management – Risk assessment techniques. Режим доступу: https://www.academia.edu/41536420/ISO_31010_2019_Risk_management_Risk_assessment_techniques_Management_du_risque_Techniques_dappr%C3%A9ciation_du_risque (переглянуто 2022-02-17)
12. Романов, Г. С. (2003). Анализ аварийности в районе БДЛК и ХМК за период 1978–2002 годы. // Судовождение: Сб. научных трудов ОНМА. – Вып. 6. – Одесса: Феникс. – С. 108–114.
13. Звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Реконструкція Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу (БДЛК). Миколаївська область. Забезпечення безпечного руху цілодобово в однобічному режимі» (2021). Режим доступу: https://mkrada.gov.ua/files/UGZ/2021/%D0%97%D0%92%D0%86%D0%A2%20%D0%91%D0%94%D0%9B%D0%9A.pdf (переглянуто 2022-02-15)
14. Стамбульский канал. Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB (переглянуто 2022-03-22)
15. Annual report 2013. General department for coastal security. Режим доступу: https://kiyiemniyeti.gov.tr/Data/1/Files/Document/Documents/Pm/YI/mj/A1/2013%20Y%C4%B1l%C4%B1%20Sekt%C3%B6r%20Raporu.pdf (переглянуто 2022-03-04)
16. Reports. Coastal safety. Headquarters. Режим доступу: https://www.kiyiemniyeti.gov.tr/raporlar (переглянуто 2022-02-04).
17. Turkish straits ship passage statistics. Режим доступу: https://denizcilikistatistikleri.uab.gov.tr/turk-bogazlari-gemi-gecis-istatistikleri (переглянуто 2022-03-19)