Процес Рецензування

Журнал “Судноводіння/Shipping & Navigation” застосовує процес рецензування як ключовий механізм забезпечення якості. Журнал дотримується моделі подвійного «сліпого» рецензування:  особа(-и) Автора(-ів) не розкриваються Рецензентам, а особи Рецензентів — Автору(-ам). Кожен рукопис оцінюється щонайменше двома незалежними експертними Рецензентами.

Подання рукопису та конфіденційність
Усі подані рукописи розглядаються як конфіденційні документи. Доступ до рукопису мають лише Головний редактор, редакційні працівники, залучені до опрацювання рукопису, та запрошені Рецензенти. Рецензенти не мають права поширювати, обговорювати або використовувати зміст рукопису поза межами цілей рецензування без прямого дозволу редакції.

Початкова редакційна оцінка
Після надходження рукопису Головний редактор здійснює попередню оцінку його відповідності тематиці журналу та наукової якості, зокрема перевіряє релевантність до сфери журналу та дотримання вимог для авторів. На цьому етапі рукопис може бути відхилений, якщо він явно не відповідає профілю журналу або не досягає мінімальних наукових стандартів.

Перевірка на плагіат / текстову схожість
З метою захисту доброчесності досліджень Журнал може здійснювати перевірку поданих рукописів на текстову схожість і можливий плагіат із використанням відповідних інструментів та редакційної оцінки. Якщо виявлено суттєві неетичні запозичення або плагіат, рукопис може бути відхилений, а Автора(-ів) — проінформовано.

Відбір рецензентів, незалежність та конфлікт інтересів
Якщо рукопис проходить початкову оцінку, Головний редактор або призначений відповідальний редактор організовує процес рецензування та комунікацію з Рецензентами й Авторами(-ом).
До рецензування залучають щонайменше двох Рецензентів із відповідною компетентністю. Рецензенти повинні бути вільними від конфлікту інтересів (конкурентного, співпраці, інституційного або особистого), який може вплинути на неупередженість їхнього судження. У разі наявності конфлікту Рецензент має негайно заявити про це та відмовитися від рецензування.

Критерії рецензування
Рецензенти надають об’єктивну, доказову оцінку з чіткими аргументами та практичними рекомендаціями. Зокрема, вони оцінюють: оригінальність/новизну; значущість і потенційний вплив; методологічну обґрунтованість; валідність результатів і висновків; чіткість структури та викладу; достатність посилань і коректність атрибуції; етичні аспекти; загальну придатність рукопису для публікації в Журналі. Рецензенти також мають зазначати відсутні ключові джерела та будь-яку суттєву схожість/перекриття з іншими роботами, про які їм відомо.

Можливі рекомендації рецензентів та редакційні рішення
На підставі рецензій відповідальний редактор формує рекомендацію для Головного редактора. Зазвичай рішення належить до однієї з категорій:
– Прийняти;
– Доопрацювання (незначні правки);
– Доопрацювання (суттєві правки) з повторним поданням для подальшої оцінки;
– Відхилити (наприклад, недостатня новизна, суттєві технічні чи інтерпретаційні проблеми).

Порядок внесення правок і лист-відповідь
Якщо потрібні правки, Автор(-и) повинні подати: (а) відредагований рукопис і (б) лист-відповідь «пункт за пунктом», у якому зазначається, як було враховано кожне зауваження рецензентів (або надається обґрунтоване заперечення, якщо зауваження не враховано). Якщо доопрацьована версія не усуває ключові недоліки, редакція може відхилити рукопис без повторного зовнішнього рецензування. Дооопрацьовані рукописи можуть бути повторно надіслані тим самим Рецензентам, особливо після суттєвих правок.

Фінальне рішення та редакційна відповідальність
Остаточне рішення про прийняття або відхилення рукопису ухвалює Головний редактор. За потреби він може консультуватися з іншими редакторами або рецензентами, однак рішення повинні ґрунтуватися на науковій цінності, висновках рецензентів та міркуваннях дослідницької доброчесності.

Апеляції (оскарження рішення) та додаткове рецензування
Якщо Автор(-и) не погоджуються з рішенням, вони можуть подати обґрунтовану апеляцію Головному редактору. Апеляція має стосуватися конкретних пунктів рішення та/або рецензій. Апеляції розглядає Головний редактор; за потреби можливе призначення додаткового незалежного рецензування або консультація з членами Редакційної колегії.

Політика щодо плагіату та перевірки текстової схожості

Перевірка
Усі рукописи перевіряються за допомогою програмного забезпечення для виявлення текстової схожості (https://strikeplagiarism.com) до ухвалення рішення про прийняття. Мета перевірки — виявлення можливого плагіату, дублювання публікацій та некоректного повторного використання тексту.

Що вважається неприйнятним:
– Дослівне копіювання без лапок і посилання.
– Переказ (парафраз) значних фрагментів без посилання.
– Самоплагіат / надлишкова (дублююча) публікація без прозорості.
– Маніпуляція цитуванням з метою штучного підвищення метрик.

Редакційні дії
У разі виникнення сумнівів Журнал може:
– Запросити пояснення та/або вимагати виправлений текст із належними посиланнями.
– Відхилити рукопис.
– У серйозних випадках повідомити установи авторів або донорів/фінансувальників.
– За потреби після публікації оприлюднити виправлення/ретракції.

Політика та процедура ретракції

Загальні положення
Ретракція (відкликання) — це офіційне вилучення вже опублікованої статті з наукового обігу у випадках виявлення порушень академічної доброчесності або суттєвих помилок.
Метою ретракції є збереження довіри до наукових публікацій та захист читачів від недостовірної інформації.

Підстави для ретракції
Стаття може бути відкликана у таких випадках:
– виявлення плагіату, самоплагіату або фабрикації даних;
– подвійна чи багаторазова публікація одного й того самого матеріалу без належних посилань;
– суттєві помилки в даних або методології, що роблять результати недостовірними;
– порушення етичних стандартів під час проведення дослідження;
– нерозкрите використання штучного інтелекту для генерування основного змісту статті;
– інші серйозні випадки недоброчесності, визначені Редакційною колегією.

Ініціатори ретракції
Запит на ретракцію можуть подати:
– автори статті;
– рецензенти;
– Редакційна колегія;
– зовнішні дослідники або читачі, які виявили можливі порушення.

Процедура ретракції
– Після отримання обґрунтованого повідомлення Редакційна колегія проводить перевірку фактів та оцінку обставин.
– Авторів офіційно повідомляють і надають їм можливість надати пояснення.
– Рішення про ретракцію ухвалюється Редакційною колегією більшістю голосів.
– У разі підтвердження порушень або суттєвих помилок Журнал публікує офіційне повідомлення про ретракцію в найближчому доступному випуску та на вебсайті Журналу.

Форма повідомлення про ретракцію
– Повідомлення містить назву статті, імена авторів, причину ретракції та посилання на оригінальну публікацію.
– Оригінальна стаття залишається у відкритому доступі, але чітко позначається водяним знаком «RETRACTED» або еквівалентною приміткою на титульній сторінці PDF.
– Інформація про ретракцію, за наявності технічної можливості та відповідності вимогам, передається до міжнародних баз даних і сервісів (зокрема Crossref, Index Copernicus тощо).

Повторна публікація
Ретрактовані статті не можуть бути повторно опубліковані в Журналі.
Автори можуть подати новий рукопис лише після повного усунення всіх проблем і за умови, що нове подання є суттєво відмінним від ретрактованої роботи.